СЛОВНИКИ

Словник паронімів
Словник паронімів української мови. Д. Гринчишин, О. Сербенська

СЛОВНИК ОМОНІМІВ

СЛОВНИК АНТОНІМІВ

АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

СЛОВНИК ІНШОМОВНИХ СЛІВ

ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

Короткий словник літературознавчих термінів

Антисуржик. Словник "українського" суржика

ПЕРЕКЛАДАЄМО ПРАВИЛЬНО

"Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови" (pdf.zip)

СЛОВНИК НАГОЛОСУ

СЛОВНИЙ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

Тематичні словникиНумізматика і колекціонування(223)Позасистемні одиниці міри (175)Словник економічних термінів(398)Словник ісламізмів (178)Словник морських термінів (256)Словник неологізмів (517) Спорт і розваги (258) Геологія і палеонтологія (329)Дім, кулінарія, побут (481)Зброя і військова справа (203)Культура і мистецтво (922)Медицина і фармацевтика (949)Міфологія, релігія, античність(700)Наука і техніка (760)

ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЗА АЛФАВІТОМ З ЇХ ТЛУМАЧЕННЯМ І ПРИКЛАДАМИ ВЖИВАННЯ А Б В Г Д Е Є Ж З Й І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ц Ш Щ Ю Я
ФРАЗЕОЛ
ОГІЗМИ ЗА АЛФАВІТОМ З ЇХ ТЛУМАЧЕННЯМ А Б В Г Д Є Ж З І Ї К Л М Н О П Р С Т У Ф X Ч Ц Ш Щ Я
НАЙЦІКАВІШІ ТА НАЙПОПУЛЯРНІШІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

Дві сотні пар фразеологізмів у стилі "рос=укр"

19:43

1. Бабьи сказки - сон рябої (білої, сивої) кобили.
2. Без задних ног - не чуючи ніг.
3. Без сучка и задоринки - комар носа не підточить.
4. Без царя в голове - без клепки в голові.
5. Белыми нитками шито - пальці знати.
6. Бередить, разбередить душу - роз'ятрювати, роз'ятрити душу.
7. Бить баклуши - бити байдики.
8. Больное место - вразливе місце.
9. Бранить на все корки - лаяти на всі заставки.
10. Бросать тень - вводити у неславу.
11. Бросаться в глаза - впадати у вічі.
12. Будьте добры (любезны) - будьте ласкаві, коли ваша ласка.
13. Было, да сплыло - було, та загуло.
14. Быть на хорошем счету - мати добру славу.
15. В два счета - не змигнувши оком.
16. В подметки не годится - і в слід не ступить, і нігтя не вартий.
17. В чужом пиру похмелье - хто кислиці поїв, а кого оскома напала.
18. Валять дурака - клеїти дурня.
19. Вертится в голове - снується в голові.
20. Видавший виды - бував у бувальцях.
21. Воображать о себе - високо нестися.
22. Воплощенное благородство - втілення шляхетності.
23. Вот в чем загвоздка - от де притичина.
24. Вот где собака зарыта - от у чім сила.
25. Вправлять мозги - вставляти клепку.
26. Врезаться в память - датися в тямки.
27. Встать поперек горла - стати кісткою в горлі.
28. Выдрать за уши - нам'яти (накрутити) вуха.
29. Выеденного яйца не стоит, не стоит сломанного гроша - не вартий дірки від бублика, ламаного шеляга не вартий.
30. Выкинуть (отколоть, отмочить) коленце - устругнути (утяти) штуку.
31. Глаза на лоб лезут - очі рогом лізуть.
32. Гнать в шею (взашей) - гнати в потилицю (втришия, у три вирви).
33. Говорить в глаза - казати у вічі.
34. Гол как сокол - голий як бубон (як руда миша, як долоня).
35. Голова еловая - капустяна голова, голова наче клоччям набита.
36. Голодный как волк - їсти хочеться, аж шкура болить.
37. Горд как павлин - пишається як пава.
38. Городить чепуху (чушь), нести околесицу - верзти дурниці (нісенітниці).
39. Губа не дура - ласий на чужі ковбаси, губа не з лопуцька.
40. Гулять по рукам - ходити по руках.
41. Давать голову (руку) на отсечение - дати голову (руку) на відріз.
42. Давать нагоняй - давати прочуханки.
43. Дать деру (стрекача) - дати драла (дропака, чосу), накивати п'ятами.
44. Два сапога пара - який їхав, таку й здибав.
45. Двигаться ноздря в ноздрю - рухатися стремено в стремено.
46. Дело мастера боится - діло майстра хвалить (величає).
47. Дело плохо - кепська справа.
48. Денег куры не клюют - грошей хоч греблю гати.
49. Держать в ежовых рукавицах - тримати в шорах (в лещатах).
50. Держать язык за зубами - тримати язика на припоні.
51. Дешевле пареной репы - дешевше від дірки з бублика.
52. Для видимости, для отвода глаз - для годиться, про людське око.
53. До корней волос - по самі вуха.
54. Доводить до белого каления - допекти до живого.
55. Доводить до ума - доводити до пуття.
56. Дойти до ручки - дійти до краю.
57. Дохнуть некогда - ніколи вгору глянути.
58. Еле-еле душа в теле - тільки живий та теплий.
59. За милую душу - з дорогою душею.
60. За ушко да на солнышко - за вухо та туди, де сухо, за хвіст та на сонце.
61. Завить горе веревочкой - ударити лихом об землю.
62. Загнать в угол - загнати в глухий кут.
63. Заговаривать зубы - забивати баки.
64. Задать баню (всклочку) - нагріти чуба, утерти маку, дати перцю, усипати бобу.
65. Затаить дыхание - затамувати подих.
66. Знать (узнать) по чем фунт лиха - дізнатися, по чому ківш лиха, побачити смаленого вовка.
67. И хочется и колется - і кортить і страшно, і сюди гаряче і туди боляче.
68. Игра не стоит свеч - не варта справа заходу.
69. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки.
70. Искрошить в лапшу (на куски) - посікти на січку (на капусту).
71. Исчадие ада - виплодок пекла.
72. К чертям на рога - до чорта в зуби, до чортів на виступці.
73. Как белка в колесе - як муха в окропі.
74. Как воды в рот набрал - ні пари з вуст, анічичирк.
75. Как на духу - як на сповіді.
76. Как на подбор - один в один.
77. Как нельзя кстати - дуже до речі.
78. Короче воробьиного носа - куціший від заячого хвоста.
79. Куда глаза глядят - світ за очі.
80. Куда Макар телят не гонял - де козам роги правлять, де чорти навкулачки б'ються.
81. Легок на помине - про вовка промовка, а вовк і в хату.
82. Лиха беда начало - добрий початок - половина діла.
83. Ловить (считать) ворон - ловити ґави, витрішки продавати.
84. Лопнуло терпение - увірвався терпець (терплячка).
85. Мягко стелет, да жестко спать - дивиться лисицею, а думає вовком; добре говорить, а зле творить.
86. На авось - на галай-балай.
87. На одно лицо - на один кшалт.
88. На полном серьезе - цілком серйозно.
89. На произвол судьбы - напризволяще.
90. На свой лад (манер) - на свій кшалт (штиб).
91. Навострить уши - нашорошити вуха.
92. Найти общий язык - знайти спільну мову.
93. Не было печали - не було клопоту, не мала баба клопоту.
94. Не в добрый час - у лиху годину.
95. Не в обиду будь сказано - даруйте на слові.
96. Не в своем (не в здравом) уме - несповна розуму.
97. Не велика птица - не велика цяця, не велике цабе.
98. Не возьму в толк - не збагну, не второпаю.
99. Не давать жизни - не давати просвітку.
100. Не из робкого десятка - не з полохливих, не страшкові діти.
101. Не по карману - купила немає.
102. Не по нутру, не по нраву - не до шмиги, не до смаку.
103. Не по плечу - не під силу, не до снаги.
104. Не поминать лихом - не згадувати лихим словом.
105. Не твоего (не вашего) ума дело - не з твоїм (не з вашим) розумом братися.
106. Не хватило терпения - терпець увірвався.
107. Негде яблоку упасть - ніде курці клюнути, ніде голки встромити, ніде пальця просунути, ніде яблуку впасти.
108. Несолоно хлебавши - спіймавши облизня.
109. Нести ахинею (дичь, ерунду, галиматью, чепуху, чушь) - верзти (плести) нісенітниці, молоти (верзти) дурниці.
110. Нет и в помине - і сліду немає.
111. Нечего греха таить - ніде правди діти.
112. Нечего и думать - шкода й гадки.
113. Ни два ни полтора - ні те ні се, ні риба ні м'ясо.
114. Ни зги не видно - темно, хоч в око стрель.
115. Ни к селу ни к городу, ни село ни пало - з доброго дива, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота.
116. Ни себе ни людям - і сам не гам і другому не дам.
117. Ни шьет ни порет - не кує й не меле.
118. О вкусах не спорят - у кожного свій самк.
119. Ободрать как липку - облупити як білку (барана).
120. Обратить в шутку - повернути на жарт.
121. Обращаться в бегство - пуститися навтікача.
122. Одетый с иголочки - одягнений як лялечка.
123. Окольным путем - кружним шляхом, манівцями.
124. Опять двадцать пять - знову за рибу гроші.
125. Остаться в дураках - пошитися в дурні.
126. Остаться на бобах (у разбитого корыта, при пиковом интересе) - спіймати облизня, ухопити шилом патоки.
127. От ворот поворот - завертай голоблі, дати відкоша, дати (піднести) гарбуза.
128. Отвести душу - розважити душу.
129. Отняло речь, отнялся язык - відібрало мову, заціпило, язик усох.
130. Отошло от сердца - відлягло від серця.
131. Очертя (сломя) голову - на відчай душі.
132. Палец о палец не ударить - і пальцем не кивнути, за холодну воду не братися.
133. Песенка спета - своє вже відспівав.
134. Плевать в потолок - бити байдики, горобцям дулі давати.
135. Плестись (тянуться) в хвосте - пасти задніх.
136. Пойти с сумой - піти з торбами.
137. Поминай как звали - шукай вітра в полі.
138. Попасть в переделку - ускочити в халепу.
139. Попасть впросак - ускочити в клопіт, скочити на слизьке.
140. Попасть из кулька в рогожку - потрапити з дощу та під ринву.
141. После дождичка в четверг - коли рак свисне.
142. Праздновать труса - підгинати хвіст, удаватися в переполох.
143. Прибавить словцо - докинути слівце.
144. Придержать язычок - припнути язика.
145. Прийтись не ко двору - бути не під масть.
146. Прийтись по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) - припасти до смаку (до вподоби, до серця, до душі).
147. Приковывать взгляд - убирати в себе очі.
148. Прожужжать все уши - протуркати всі вуха.
149. Промокнуть до нитки - промокнути до рубця.
150. Пропасть ни за копейку (ни за грош, ни за понюшку табаку) - пропасти ні за цапову душу.
151. Проще пареной репы - простіше простого.
152. Птица высокого полета - велике цабе, велика цяця.
153. Пудрить мозги - забивати баки.
154. Пускать пыль в глаза - напускати туману, замилювати очі.
155. Пуститься во все тяжкие - пуститися берега.
156. Пьяный в стельку - п'яний як чіп.
157. Разбиться в лепешку - з шкури вилізти.
158. Разводить тары-бары - теревені правити, точити ляси, правити баляндраси.
159. Разделать под орех - дати чосу.
160. Разодетый в пух и прах - виряджений (вичепурений) як на весілля, виряджена як пава.
161. Разыграть шута - удавати блазня.
162. Редко, да метко - хоч раз, да гаразд.
163. С булавочную иголку - як макове зернятко.
164. С бухты-барахты - ні сіло ні впало, знічев'я.
165. С грехом пополам - лиха прикупивши.
166. С гулькин нос - як кіт наплакав, з комарів носок, з комареву ніжку, як у зайця хвоста.
167. С умной головы - з дурного розуму.
168. Сами с усами - самі не в тім'я биті.
169. Сбивать с толку - збивати з пантелику.
170. Сбоку припека - приший кобилі хвіст.
171. Свернуть (сломать) шею - скрутити в'язи.
172. Свинец на душе (на сердце) - тягар (камінь) на душі (на серці).
173. Сгореть со стыда - позичати у Рябка очі.
174. Седой как лунь - сивий як голуб.
175. Семи пядей во лбу - премудра голова.
176. Семь потов сошло - нагріти чуба.
177. Свести на нет - звести нанівець.
178. Сесть в лужу (в калошу) - сісти маком (камінчиком).
179. Слухом земля полнится - вісті не лежать на місці.
180. Смотреть букой - дивитися вовком.
181. Со скрипом - на превелику силу.
182. Сослужить службу - стати в пригоді.
183. Строить глазки - пускати бісики, грати (прясти, стригти, стріляти) очима.
184. Строить козни - кувати лихо.
185. Сыр-бор загорелся - зчинилася буча, закрутилася веремія.
186. Тишь да гладь - мир та спокій, тихо та любо.
187. Тришкин кафтан - охрімова свита.
188. Тряхнуть мошной - труснути калиткою (капшуком), розв'язати калитку, сипнути грішми.
189. Удариться в крайность - упасти в крайнощі.
190. Устроить базар - зчинити ґвалт (гармидер).
191. Устроить головомойку - дати нагінки (прочуханки).
192. Учить уму-разуму - наставляти на добрий розум.
193. Хитер (умен) как бес - з біса хитрий (розумний).
194. Хоть пруд пруди - хоч греблю гати.
195. Что ни на есть - хоч би там що, що б там не було.
196. Чтоб тебе (ему) пусто было - хай тобі (йому) всячина.

ТЕРИТОРІЯ ФІЛОЛОГА

середу, 13 липня 2022 р.