Використання ігрових ситуацій на уроках української мови

Умови, які допоможуть підняти авторитет учителя

1.Учитель повинен набути рис суспільної особистості.

2. Учитель має бути творчою особистістю.

3. Педагогічна майстерність: учитель має бути артистом.

 ШІСТЬ ПРИНЦИПІВ ВИКЛАДАННЯ

1. ПРАВИЛЬНИЙ «СТАН»

- Створення сприятливої атмосфери для

   навчання

- Правильна налаштованість як учителя, так і

   учня

- Підтвердження, закріплення, концентрація

   уваги

- Аналіз результатів та постановка мети

- Візуалізація своєї мети

- Діставайте уроки з помилок

- Плакати на задньому плані

2. ПРАВИЛЬНЕ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

     - Спочатку – загальна картина

     - Від загального - до частки, від наочного – до  

       абстрактного

     - Використання всіх стилів навчання та всіх

       типів інтелекту

     - Складання карт пам’яті, візуалізація

     - «Активні» і «пасивні» музичні концерти

 3. ДУМАЙТЕ ПРО ЦЕ

     - Творче мислення

     - Критичне мислення – концептуальне,    

       аналітичне, рефлективне

     - Творче вирішення завдань

     - Методики глибокого запам’ятовування для

       тривалого зберігання інформації

     - Міркування про механізми мислення

4. Активуйте

     - Використання отриманих знань на практиці

     - Ігри, жарти, дискусії, п’єси, що залучають до

       роботи всі стилі навчання і всі різновиди

       інтелекту

5. ЗАСТОСОВУЙТЕ

     - Використовуйте поза школою

     - Практикуйте

     - Перетворюйте учнів на вчителів

     - Об’єднайте це з тим, що ви вже знаєте

6. ПОВТОРЕННЯ, ОЦІНЮВАННЯ ТА

СВЯТКУВАННЯ УСПІХІВ

     - Знання того, що саме ви знаєте

     - Самооцінювання, оцінювання інших,

       оцінювання наставника

-        Регулярне повторення

                         
   Використання ігрових ситуацій на уроках української мови  

     Процес модернізації змісту освіти є еволюційним, ґрунтується на врахуванні позитивного досвіду школи й водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку. Нові підходи передбачають якісне оновлення змісту освіти відповідно до пріоритетних цілей освіти. Вони охоплюють цілісний розвиток особистості через забезпечення зростання її розумового, етичного, естетичного, емоційного, фізичного та соціального потенціалу; підготовку учнів до праці, активної ролі в економічному та громадському житті суспільства, успішної діяльності в умовах швидких змін технологій та мультикультурного суспільства; розвиток навичок наукового мислення, критичного осмислення дійсності та навичок вирішення проблемних ситуацій.

  Одним із таких засобів стимулювання мотивації та інтересу учнів під учителів-мовників та представників лігводидактичної науки залишаються, на подив, стереотипно-хибні оцінки гри, які передбачають негативне ставлення і цілковите нехтування чогось фрагментарного, суто розважального, не мотивованого на уроці методично. Цілком ігнорувався той факт, що майстерно методично розроблена, обґрунтована й удало введена в контекст уроку гра вимагає від учнів «активної вдумливої роботи, уважного аналізу»  (Одар-

ченко В.  Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках мови./ Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках української мови: Збірник статей. – К.: Радянська школа, 1982. – С. 47), не менш, ніж інші методичні форми навчання мови, які також «інтенсифікують навчання, розвиває у школярів інтерес до мови, зацікавлення предметом, сприяють не лише емоційному, а й інтелектуальному збудженню, що, без сумніву, позитивно позначаються на засвоєнні матеріалу» (там само – С. 47-48).

  У наш час кожному вчителеві-мовнику треба докладати неабияких зусиль і високої професійної майстерності під час підготовки до кожного уроку, щоб тільки учні одержували велемудрі, складні знання у формі особливо дохідливих, привабних, цікавих методичних модусів.

            Використання ігрових елементів на уроках української мови забезпечує його проведення відповідно до найсучасніших загально педагогічних, дидактичних та психологічних вимог. Як підтверджує практика, гра враховує вікові , індивідуальні особливості учнів, формує пізнавальну самостійність , активність та інтереси дітей, здійснює єдність наочних, словесних, практичних методів навчання, дає змогу раціонально використовувати час та ін. (Нісім-   чук А. та ін. Сучасні педагогічні технології. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – С. 84-85).

             Педагогами стверджено, що діти, які постійно перебувають у систематичній, різноманітній ігровій ситуації,  мають міцніше здоров’я, ніх їхні однолітки, які вимушено працюють в умовах звичного канону, одноманітного стандарту (Гин А. Приёмы педагогической техники. – М.: Вита-пресс, 1999. – С.73).

            З усієї розглянутої літератури особливо виокремлено словесниками ігрові елементи, що дають можливість пожвавити пізнавальні можливості школярів, захопити їх вивченням мови, сприяти виявленню інтересу збагачувати свій інтелектуальний набуток у лінгвістичній царині.

            На власному досвіді я переконалася у правдомовності твердження про те, що гра – найбільш емоційна форма здобуття знань, вона дає дитині радість, створює стабільну ситуацію успіху і водночас найповніше забезпечує мовний розвиток. Величезне і розвивальне значення гри: пам'ять , увага, уміння синтезувати й аналізувати, зіставляти, порівнювати мовні явища та ін.

            Використання на уроці гри урізноманітнює види діяльності як індивідуального так і групового характеру. Цілком умотивованою і доречною гра є і як форма контролю знань дитини, оскільки дає змогу оцінити роботу всього класу, зняти напругу, сполоханість, що властиві для контрольних робіт.

            Ці причини й зумовили вивчення та впровадження в особисту практику викладання уроків української мови засобами ігрових технологій. Це такі, як             «Антисуржик» ; за допомогою цієї технології тренується увага дітей, зосередженість, наполегливість, глибше засвоєння законів словотвору, орфоепії й правопису.

            «Біг із бар’єрами» буквопошук – цей прийом дає змогу комплексно повторити ключові моменти виучуваного матеріалу, перевірити й відшліфувати практичні навички володіння мовою, а також привчає дітей працювати злагоджено, з урахуванням навчальних можливостей і рівня знань кожного.

            «Брак слів» - гра розвиває творчі здібності школярів, збагачує їх досвідом вираження емоцій за допомогою української мови, привчає їх стилістично та комунікативно вмотивовано добирати виражальні засоби мови, сприяє збагаченню мовлення дітей, виховує в них тактовність, емфатичні здібності, допомагає освоїти основи культури спілкування.

                    «Від добрих сусідів» - сприяє вдосконаленню мовних навичок школярів           

       (правописних, граматичних, лексичних та ін. ), поглибленню їхніх граматичних знань, розвиває увагу, спостережливість, аналітизм сприйняття мовного матеріалу, плекає творчу самостійність та ініціативність, виховує відповідальність і цілеспрямованість, почуття колективізму й товариськості.

                      « Вкраплення» - ця гра сприяє виробленню стійких перекладацьких навичок, закріплює їхню зорієнтованість щодо добору відповідної лексики за умов міжмовної інтерференції, виховує потребу в точному, виразному мовленні й намагання дотримуватися норм літературної мови, а також збагачує словниковий запас дітей, розвиває увагу  і спостережливість, кмітливість і швидку реакцію, естетичне сприйняття мови й образне бачення світу; та інші форми й технології  гри.

                     Уважаю, що ця технологія допомагає мені зацікавити школярів навчальною діяльністю, а головне – стимулює учнів  до творчого пошуку, до вивчення рідної мови.