Конкурс читців за творчістю Т.Г. Шевченка

Методична розробка конкурсу

на краще читання віршів

за творчістю Т.Г. Шевченка

«Вогонь Шевченкових поезій»

Мета: Розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка;
розвивати навички читання віршів напам’ять; виховувати інтерес і повагу до рідної мови, любов і глибоку шану до славного сина України – Великого Кобзаря.
Обладнання: Портрет Шевченка, рушники, виставка творів Кобзаря і 
про Т. Шевченка, фотографії, репродукції картин Шевченка, презентація «Вогонь Шевченкових поезій»
Звучить мелодія «Думи мої, думи мої…»

Слайд 1. «Вогонь Шевченкових поезій»

Слово вчителя.
У мене в руках Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього, і мимоволі спадає на думку, яке довговічне і прекрасне його життя. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, далі їх діти, внуки і правнуки, тобто наші прадіди і батьки, сьогодні в «Кобзар» вчитуємося ми.
Ведучий. Магія Шевченкового слова незбагненна. І сьогодні ми зануримося у глибинний світ його поезій. Давайте пригадаємо сторінки з життя поета.

Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях на Київщині

Слайд 2 «Хата батьків Шевченка»
Ведуча.

В похилій хаті край села
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась, 
і цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась…

Звучить вірш «Садок вишневий коло хати…». Читає учень 5 класу Кравченко Микола.

Слайд 3 «Смерть матері Шевченка»
Слайд 4. «Батько Шевченка»

Ведучий. Вірш «Думи мої…». Читає учениця 6 класу Мельник Анастасія.
Ведуча. Вірш «За сонцем хмаронька пливе…». Читає учениця 5 класу Бойко Ілона.

Ведуча. Рано втративши матір, а потім батька, він з дитинства зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва. Деякий час Шевченко був у навчанні в дяка-вчителя на становищі школяра-попихача. Вже у ті роки в нього виявляється великий потяг до малювання. Після невдалих спроб знайти собі в сусідніх селах учителя малювання Шевченко повертається до свого села і стає наймитом у попа.

Слайд 5. «Дитячі та юнацькі роки»

Ведучий. Вірш «Мені 13-й минало…» . Читає учень 7 класу Паньков Олександр.

Ведуча. Коли Шевченкові йшов 15 рік, його взяли за слугу-козачка до молодого пана Енгельгардта. Разом із паном Шевченко їде до Києва, а потім живе у Вільно і в
1831 р. приїжджає до Петербурга. Випадково знайомиться з художником Іваном Сошенком, а через нього – з відомими художниками й письменниками: Карлом Брюлловим, В. Жуковським, О.Венеціановим, Є. Гребінкою та ін. К. Брюллов малює портрет поета В. Жуковського, цей портрет було розіграно в лотерею і за виручені гроші 2500 крб. асигнаціями 22 квітня Шевченка викуплено у папа Енгельгардта. Молодий художник стає вільним слухачем Академії мистецтв, одним із улюблених учнів і товаришів К. Брюллова. Нарешті посміхнулася доля майбутньому поету. Однак, незважаючи на радісні події в петербурзький період життя, думи поета про Україну стають «сумними рядами».

Слайд 6. «Початок малярської та творчої діяльності»
Слайд 7. «Портрет Жуковського. Вручення відпускної»

Ведучий. Вірш «Доля». Читає учениць 9 класу Самарець Михайло.
Ведуча. Вірш «Муза». Чиає учениця 10 класу Кобченко Марина.

Слайд 8. «Відпускна. Видання «Кобзаря» 1840»

Ведучий. Перша збірка Шевченка – «Кобзар» з’явилася друком майже день у день другої роковини його викупу з кріпацтва у 1840 р. Розійшовся «Кобзар» швидко. Ця невеличка книжечка з 8-ми творів молодого поета поставила Шевченка на перше місце в українській літературі.

Ведуча. Уривок з поеми «Великий льох» «Три душі». Читає учень 6 класу

Чебан Владислав.

 Ведучий. Вірш «Думка». Читає учениця 10 класу Рябчук Альона.

Ведуча. Роки 1843-1847 – найплідніші в творчості Шевченка. Поїздки в Україну, перебування на Батьківщині в колі рідних і земляків, створення альбому «Живописна Україна». Злет поетичної творчості. Участь у засіданнях Кирило-Мефодіївського товариства. Враження від почутого, побаченого лягали незабутніми рядками в поезіях. До речі, є припущення, що саме в цей період у 1846 р. Тарас Григорович побував у Берестечку. Мабуть, саме тут народилися в душі поета рядки.

Ведуча. Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий». Читає учениця 5 класу Зоріна Юлія.

 Ведучий. Тарас бачив раєм свою Україну, коли уявляв її без панського свавілля й чужоземного ярма. Але такою вона мала бути лише тоді, коли її діти стануть на захист своєї матері-Вітчизни. Тому так боліло йому безпам’ятство і рабська покірність його сучасників – безмовних нащадків славних захисників-героїв, які проливали кров за рідну землю.

Ведуча. Уривок з поеми «Гайдамаки». Читає учень 9 класу Семчук Олег.

 Ведуча. Було багато задумів і планів у митця, але їм не судилося здійснитися. 5 квітня 1847 р. – нова неволя. Його заарештували. Царський вирок – десять років солдатчини і заслання без права писати і малювати:

« О думи мої! О славо злая!

За тебе марно я в чужому краю.

Караюсь, мучусь ... але не каюсь...» – писав поет.

Час і неволя забрали у нього здоров’я, але не виснажили таланту…

Ведучий. Вірш «Мені однаково чи буду…». Читає учень 8 класу Курочка Віталій.

Ведуча. Вірш «Буває іноді старий…». Читає учень 11 класу Тарасенко Максим.

Ведуча. Повернувшись в Україну у 1857 році, Тарас Григорович продовжує працювати. Готує до видання нового «Кобзаря». Ця книга була значно повнішою за попередні. Зазнавши цензурних поневірянь, «Кобзар» вийшов друком у 1860 р.

Слайд 9. «Друзі біля хворого Шевченка »

Ведучий. 9 березня 1861 р. друзі прийшли привітати хворого Тараса Григоровича з сорок сьомою річницею від дня народження, а 10 березня Великого Кобзаря не стало.

Слайд 10. «Автограф «Заповіту»

Ведучий. «Заповіт». Читає учень 7 класу В’юшин Владислав.

Слайд 11. «Могила та музей Шевченка»

Ведуча. Творчість Шевченка – це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу. Нас просто не існує без Шевченка. «Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко».

Щаслива мати, порадивши сина.

Щасливий син, прославивши її.

На світі є Шевченко й Україна –

То батько й мати, дорогі мої. 

Пашисті дні і ночі солов’їні,

По небу сонця щирозлотий літ.

І скільки літ судилось Україні –

Тарасові судилось стільки літ.

Слово вчителя. 

Шевченко наш, 

Він для усіх століть.

Він – як Ісус Христос для України.

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І вас вже не поставлять на коліна!

Нехай почуте сьогодні одному пом’якшить серце, іншому – просвітлить розум, несіть у своєму серці той великий заряд духовності і краси, який ми черпаємо з творчості Великого Кобзаря.